тріпотати

-очу́, -о́чеш і тріпоті́ти, -очу́, -оти́ш, недок.

1) Часто, дрібно коливатися, дрижати. || Швидко махаючи крилами, триматися в повітрі (про птахів, метеликів і т. ін.). || Швидко, безперестанно рухати, коливати, махати чим-небудь. || Маяти, розвіватися (на вітрі, у повітрі тощо). || Мигтіти, мерехтіти, блимати (про світло, вогонь і т. ін.). || Звучати тремтливо, переливчасто (про голос, звуки).

2) Судорожно здригатися всім тілом. || Часто й посилено битися (про серце). || Злегка дрижати, тремтіти. || перен. Ледве помітно проявлятися (про життя, усмішку тощо).

3) перен., рідко. Те саме, що тремтіти 3); дрижати (у 3 знач.).